Використання творів Василя Сухомлинського на уроках української мови

Презентація В. О. Сухомлинський.ppt

 
Статті про В. Сухомлинського

1. "Я ніколи в житті не належав собі..."
2. Актуальність Сухомлинського
3. СУХОМЛИНСКИЙ: АКТУАЛЬНЫЙ МАРГИНАЛ

                                                  Відео про Василя Сухомлинського
                            

Завдання та вправи для учнів середньої ланки школи

         Учні виконують роботу на листочках, які містять текст і завдання.

Учитель пояснює мету роботи, хід її виконання. Для цього пропонує учням розглянути листки із завданнями, знайти на них лінії, де потрібно ставити умовний знак в тестах, але текст завдань і твору не читає.

      Школярі виконують роботу із 8 завдань:

1.     Самостійне мовчазне читання незнайомого тексту на протязі 2 хвилин.

2.     Тестова перевірка розуміння прочитаного: учні самостійно читають питання і відмічають умовним знаком  правильний варіант відповіді.

3.     Відновлення деформованого тексту, в якому коротко викладено зміст основного тексту. Учні повинні відновити порушену послідовність і записати зліва від речення його номер.

4.     Вибір заголовка до тексту. Учні відмічають умовним знаком один із варіантів або записати власний варіант заголовка.

5.     Обґрунтування вибору заголовка. Школярі доповнюють незакінчене речення. Як варіант – визначення головної думки твору.

6-7. Завдання, спрямовані на уміння виявити в тексті певні мовні     засоби.

8. Вільне письмо. Учням пропонується висловити своє відношення до прочитаного тексту, змінити кінцівку тощо.

       Робота оцінюється за 12-бальною шкалою з врахуванням складності окремих завдань:

2 завдання – 2 бали,

3 – 4 завдання – 1 бал,

5 завдання – 2 бал,

6 - 7 завдання – 1 бал,

8 завдання – 4 бали.

Такий тип завдання підійде для учнів 5 класу. Завдання проводиться на одному з творів В. Сухомлинського.

1. Уважно прочитай текст, намагайся якнайкраще його зрозуміти.

         Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, щоб до школи йти. А не хочеться, ой, як не хочеться! Увечері й питає Яринка в дідуся:

–        Дідусю, чому вранці вставати не хочеться?..

–        Це подушка в тебе ледача, – відповів дідусь.

–        А що ж їй зробити, щоб не була ледача?

–        Знаю я таємницю, – пошепки сказав дідусь. – Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря. Добре вибий її кулачками – вона й не буде ледача.

Наступного дня, рано-пораненьку, знову не хочеться вставати Яринці. Але ж треба подушку провчати, лінощі з неї вибити!

            Схопилась Яринка швиденько, вдяглася, взяла подушку, винесла на подвір’я, поклала на лавку – та кулачками її, кулачками. Повернулася до хати, поклала на ліжко – та й умиватися. Кішка долі нявчить, за стіною вітер гуде, дідусь у вуса посміхається.

2. Вибери або напиши свій заголовок, який найкраще підходить до тексту.

__ Розумна Яринка;

__ Мудрий дідусь;

__ Ледача подушка.

3. Визнач, у якому рядку слова записані в алфавітному порядку, постав у них наголос.

__ Дідусь, вітер, кішка.

__ Вранці, увечері, наступного.

__ Відповів, встановити, знаю.

1.      Добери синоніми до слів.

Йти, таємниця, пошепки.  

5. Поміркуй, чому вчить нас це оповідання.

Пропоную ще низку завдань з різними рівнями складності.

1. Прочитай текст.

Хай будуть і соловей, і жук

У саду співав Соловей. Його пісня була прекрасна. Він знав, що її люблять люди і тому з погордою поглядав на квітучий сад, на яскраве блакитне небо, на маленьку Дівчинку, що сиділа й слухала його пісню.

А поряд літав великий рогатий Жук. Літав і гудів. Соловей обірвав пісню й каже з прикрістю Жукові:

-  Припини гудіти. Ти заважаєш мені співати. Твоє гудіння нікому не

потрібне. Було б краще, якби тебе, Жука взагалі не було.

Жук з гідністю відповів:

-  Ні, Соловей, без мене, Жука, світ не обійдеться. Як і без тебе, Солов'я.

-  Оце так мудрість! – розсміявся Соловей. – Отже, й ти потрібний у світі? Ось запитаємо у Дівчинки, вона скаже, без кого світ збідніє, без тебе чи без мене.

Полетіли Соловей і Жук до Дівчинки, питають:

-  Скажи, Дівчинко, кого треба залишити в світі – Солов'я чи Жука?  

- Хай будуть і Соловей, і Жук, – відповіла Дівчинка. І, подумавши, додала. – Як же можна без Жука?

Клас об’єднується в групи.

I група: написати  художній опис солов’я;

II група: написати науковий текст-опис солов’я;

ІІІ група: написати  художній опис жука;

ІV група: написати науковий текст-опис жука.

 Додається роздатковий матеріал.

2. Прочитай текст.

Як бджілка знаходить квітку конвалії

Вилетіла з вулика бджілка. Літає над пасікою й дослухається. Чує, десь далеко-далеко дзвенять дзвіночки. Летять бджілки на музику дзвіночків. Прилітає до лісу. А то дзвенять квіти конвалії. Кожна квітка – маленький срібний дзвіночок. У середині золотий молоточок. Б'є молоточок по сріблу –лунає дзвін, аж до пасіки лине. Ото так конвалія кличе бджілку.

Робота проводиться у вигляді технології «Один, два, чотири, всі разом».

I етап. Назвати, на які квіти ще сідають бджілки? (Діти по одному називають квітку).

II етап. Назвати, на які квіти ще сідають бджілки? (Робота в парах. Діти добирають прикметники до іменників).

Повідомити учням, що всі, хто любить квіти, поїде до Квіткової країни. Кожен вагон має свою назву:

I — Лісові квіти (дзвіночок, конвалія, ...).

II — Весняні квіти (тюльпан, піони, ...).

III — Лугові квіти (ромашка, мак, ...).

IV— Осінні квіти (жоржини, хризантеми, ...).

V — Літні квіти (матіола, мальва, ...).

VI — Лікарські квіти (горицвіт, деревій, ...).

Діти об’єднуються в групи.

III етап. Складання твору за аналогією «Як бджілка знаходить квітку...» (робота проводиться четвірками).

IV етап. Прослуховування складених творів.

3. Прочитати  зачин і кінцівку тексту. Придумати основну частину. Дібрати  свій заголовок.

А де ж подівся той хлопчик?

Одного разу Петрик пішов з дідусем до ставка рибу ловити. Сіли на березі, закинули вудку. Дідусь почав розповідати Петрикові:

-  Коли я був маленьким хлопчиком ...

Петрик взяв у свою маленьку руку натруджену, зморщену руку дідуся.

Іменник

1. Розкрити  дужки. Поставити іменник в потрібній формі. Визначити відмінок.

Глиняні пиріжки

Гралася  маленька (Оксанкою) на   (подвір'я).   Захотілося  їй   напекти (пиріжки). Замісила вона (глина). Зліпила п'ять (пиріжки) – жовтих, пишних.

Поставила на (сонце). Гріє (сонця), мов (печі), припікає. Печуться (пиріжок),

рум'яніють. Ось і спеклися.

2. Виписати іменники і утворити від них спільнокореневі прикметники.

Як метелик врятувався від дощу

Насунули чорні хмари. Заступили сонечко. Загримів грім. Пішов дощ. А маленький білий метелик літає собі між деревами. Тут упала на нього краплинка дощу.

Зразок. Хмари – хмарний.

Прикметник

1. Прочитати текст.

 Як починається осінь

Осінь – це дочка Діда Мороза. Старша дочка, бо є ще в нього молодша доня – Весна. В Осені коси заквітчані пшеничними колосками й червоними ягідками калини. Ходить Осінь лугами, берегами. Де зітхне, там холодом війне.

Любить Осінь ночами сидіть на березі ставка. А вранці над водою підіймається сивий туман і довго не розходиться. Оце й починається осінь.

·        Виписати словосполучення іменників з прикметниками. Пояснити, які з них вжито в прямому, а які в переносному значенні.

·        Дібрати синоніми до прикметників.

2. Прочитати текст. Дібрати до нього заголовок.

Є така пташка - вивільга. Барвиста, гарна. Придивишся – мов та веселка: і червоне, й оранжеве, й жовте, й сизе пір'я в її вбранні. А так собі з боку глянути – жовта та й годі.

Помостила вивільга гніздо в гущавині, вивела пташенят. Полетіла на зиму в теплий край.

·        Підкреслити в тексті прикметники. Дібрати до них антоніми.

·        Визначити  рід та число прикметників.

Розібрати останнє речення за частинами мови.

Вправи для учнів старшої ланки школи 

1. Прочитайте текст. Поясніть, як ви розумієте зміст виділеного речення. Яке слово в кожному абзаці несе основне смислове навантаження? Поясніть вживання розділових знаків.

Той, хто по-справжньому любить Батьківщину, у всіх відношеннях справжня людина.

Наша Батьківщина — це могутнє тисячолітнє дерево. Тож нехай кожен з нас буде не сухою, безплідною колючкою на цьому дереві, а живою гілкою. Пам'ятай, що наша Батьківщина ніколи не підкорялася ні одному завойовнику. Знай, що справжнього патріота нашої Батьківщини можна убити, спалити, закопати живим у землю, як це робили звірі фашисти, але підкорити не можна («Листи до сина»).

2. Який зміст вкладає автор у текст? Встановіть у складних реченнях незалежну, головну частину і синтаксично залежну, підпорядковану головній частині. Визначте види підрядних речень.

Батьківщина — це ласкава і вимоглива мати. Батьківщині, як рідній матері, боляче, коли ти не станеш справжньою людиною. Живи і працюй так, щоб Батьківщина гордилась тобою.

3. За поданим початком продовжте думку автора своїми роздумами. Поясніть вживання розділових знаків.

Людина повинна працювати не тільки для того, щоб добувати собі хліб і одежу, побудувати житло, але і для того, щоб поряд з її будинком завжди цвіли квіти, давали радість їй і людям.

Відео - "Василь Сухомлинський. Дітям"

  

Приклад уроку з використанням творів В. Сухомлинського

Збір матеріалу до твору-опису природи

(урок розвитку зв’язного мовлення у 6 класі)

Тема. Збір матеріалу до твору-опису природи     

Мета: навчати учнів правильно підбирати, компонувати матеріал до твору-

            опису природи;  учитись у словесній формі виражати найсуттєвіше і глибоке з даної  теми; розвивати уміння «бачити», «чути»; формувати почуття гуманізму, людяності, естетичні смаки.

Обладнання: підручник, фото, ілюстрації, словник літературознавчих термінів.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

    Хід уроку

 І. Оголошення теми і мети уроку

  Вступне слово вчителя

      На уроках української мови і літератури ми неодноразово поринали у світ природи, слухали музику полів і лісів, спостерігали за народженням пісні угорлечку пташки, ставали свідками фантазії природи, народження нового життя.

      Сьогодні, узагальнюючи свій попередній досвід, ми повинні систематизувати матеріал, підготуватись до твору-опису природи за власним спостереженням.

   Епіграфом нашого уроку стали слова сучасної поетеси Наталі Ткаченко:

Ідіть у природу,

Побудьте з нею на самоті.

    (Учні записують тему і епіграф уроку до зошитів)

 І ми «підемо» сьогодні  у природу, на зустріч з осінню.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

·         У чому полягають особливості опису в художньому стилі

(Художній опис – емоційне, образне висловлювання, у якому є метафори, епітети, порівняння).

·         Пригадуючи свої зустрічі з природою, скажіть, будь ласка, які органи людського організму повинні працювати найактивніше, коли ми йдем до неї? (Очі, вуха).

Справді, сьогодні ми повинні продемонструвати уміння бачити, чути, а поскільки у нас урок розвитку зв’язного мовлення, то ще й творити. Для чого? Для того, щоб формувати в людині основне – її душу, духовність.

ІІІ. Основна частина уроку.

Збір матеріалу.

   Учні в класі діляться на дві команди:

1 команда - «Вуха»

2 команда - «Очі»

1 завдання

Із записаних на дошці слів кожна команда вибирає «свої» слова.

1 команда виписує дієслова,  а 2 команда - прикметники.

1  команда (плакати, іти, відлітати, пожовтіти, висіти, танцювати, курликати, опадати, засинати, прощатись...)

2 команда (червоний, сумний, золотий, холодний, сірий, багряний, печальний, прощальний, останній...)

2   завдання

   Перед кожним учнем лежить звичайний пожовклий листок. Це не просто осінній пожовклий лист - це символ осені, її вогонь і жар. Візьміть його в руки, прикладіть до вуха, щоб почути, про що він шепоче, до очей, щоб розгледіти його вбрання, і вдихнути, мов чарівники, у слова, вибрані вами під час виконання першого завдання, життя, тобто утворіть із ними словосполучення.

(Учні працюють самостійно, а потім зачитують утворені словосполучення).

3 завдання  «Мікрофон»

Слово вчителя

   У ваших словосполученнях, діти, уже є настрій: сумний, печальний, торжествуючий і гордий. Хто вважає, що осінь сумна, печальна, станьте, будь ласка, в сторону, де на дошці ілюстрації з відповідним настроєм, а хто, вважає, що осінь горда і торжествуюча - в сторону до ілюстрацій відповідного звучання, хто має іншу думку -станьте посередині.

Підходячи до місця одкровення (це може бути букет із осіннього листя), поясніть ваш вибір.

   Учні пояснюють що осінь сумна, печальна, бо ідуть дощі, опадає листя, стає холодно, відлітають у вирій птахи...; осінь - торжествуюча і горда, бо вкривається позолотою і багрянцем кожне дерево і кущ, червоніють ягоди шипшини і глоду, стає високим небо, дзеркальної краси набирають водойми, тремтить на павутині бабиного літа холодна роса...; осінь може змінювати свій настрій, бо на зміну золотій красі приходить безжальний осінній вітер і дощ...
4   завдання

Щоб оформити ваші думки відповідно до ознак твору-опису природи, пригадайте:

•  З яких основних частин складаються описи? (вступ, власне опис, висновок).

•        Що у творі буде даним і новим? (дане - осінь; нове - пейзаж).

•        У чому, на вашу думку, привабливість опису? Завдяки яким художнім засобам вдалося її досягти? (епітети, порівняння, метафори).

ІV. Підведення підсумків. Домашнє завдання

Слово вчителя.

  Сьогоднішній урок показав, що ви можете творити. Ваші очі бачать найголовніше - красу рідної землі, а ваші вуха чують найменші і найтонші звуки. Це так важливо уміти бачити і чути, бо через це уміння людина отримує в нагороду почуття любові до своєї Батьківщини, до краси свого краю. Сьогодні на уроці ви зібрали матеріал до твору-опису природи. Напишіть вдома твір-опис «Мої осінні зустрічі».